Твій брехливий світ

Твій світ – обман. Твій світ — брехня.
Така солодка і така гірка.
Ти манеш нею, ніби карамеллю.
Розписуєш так вміло аквареллю
Моє життя.
Та пишеш не реальність,
Лиш міф, ілюзію. Свою брутальність
Ховаєш за солодкими словами,
В які хотіла вірити. Сльозами
Їх окропила, щирою любов’ю,
Своєю ніжністю й героя кров’ю.
 
А ти сміявся. Грав — так, ніби щиро,
Й нанизував чуття мої красиво
На стрічку своїх вдач і перемог.
І відчував себе, неначе Бог.
Такий всесильний і всіма любимий.
Не шкодував в цей час, хто так незримо
Тобі довірив своє серце й душу.
Забути їх самих себе примусив,
Щоб лиш тебе звеличити, вітати,
Твою нещасну долю шкодувати,
Не вірити нікому. Лиш тобі.
І жити із суспільством в боротьбі.
 
Ні, справді. Ти тоді і не збрехав.
Є чорне й сіре. Інші ти украв
Всі кольори. Залишив тільки тінь.
Від своїх слів і моїх сновидінь.
 
Та, вибач. Я прокинулася з сну.
Побачила веселку наяву.
І вірю, що життя – не тільки ти.
А рідні, друзі, близькі і батьки.
Вони несуть яскраві кольори.
 
Бери мольберт. Й своє життя твори.
Де правда, щирі й чесні почуття.
Малюю вперто своє майбуття…

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте