Твій світ – обман. Твій світ - брехня. Така солодка і така гірка. Ти манеш нею, ніби карамеллю. Розписуєш так вміло аквареллю Моє життя. Та пишеш не реальність, Лиш міф, ілюзію. Свою брутальність Ховаєш за солодкими словами, В які хотіла вірити. Сльозами Їх окропила, щирою любов&rsqu...
Читати далі →

Ми не зустрілися на острові кохання   Ми не зустрілися на острові кохання. Не допливли. Не встигли. Не змогли. Не вистачило сил й мого бажання Відчуженість твою перемогти.   Ми втратили стежки до твого неба Та мого сонця. Визнали наш гріх. І вже в житті не виникне потреба П...
Читати далі →

Поїзд невідомості   Вона їхала назустріч своїй долі. Розтривожена, неначе наречена… І шляхи спостерігала невідомі Із вікна, немов в театрі сцени.   Вона їхала назустріч свому щастю В чужу для її серця далечінь. А її серце било в ритм так часто, Немовби вона мчала, наче к...
Читати далі →

А я ношу вишивану сорочку!
А я ношу вишивану сорочку! Й горджусь, що українкою родилась! І прагну я, коли народжу дочку, Аби вона в Вкраїні охрестилась.   І син щоб ріс достойним патріотом! На захисті держави і сім’ї. Хоч мови знав, та, бувши поліглотом, Не забував ...
Читати далі →

Сльози Божої Матері   Наш прагнуть вирвати язик. Й заперти за залізні грати. Щоб не почув ніхто той крик, Як плаче ненька - Божа Мати.   Її слова зникають в млі. Їх вітер з попелом розносить. Вмирають душі на Хресті, Що для народу ВІН возносить.   Наш мозок плавиться, я...
Читати далі →